ІДЕЯ ПРОЕКТУ
В Києві за даними Департаменту соціальної політики налічується 156 000 людей з інвалідністю, з них 10635 це діти. В м. Києві налічується 28 спеціалізованих шкіл-інтернатів, де навчаються діти з різними порушеннями, щороку вони випускають як мінімум 200 молодих людей, випускників. Статистика міста показує, що тільки 10% із них набувають професію, працевлаштовані та зайняті. А якщо це молоді люди з тяжкими формами інвалідності, такі, що мають порушення мови, тяжкі розумові вади жодного закладу денного перебування в місті не має. Хоча ці молоді люди так само як усі хочуть відчувати себе потрібними і зайнятими якимись елементарними видами праці. Наразі така молодь є ізольована в домі з одним з батьків чи бабусею від усього суспільства. Після закінчення спеціальних шкіл-інтернатів життя такої молодої людини «припиняється», вона повертається в чотири стіни своєї квартири. Роботу будь-яку реальну отримати неможливо і молодь вимушена сидіти вдома. Найчастіше молоді люди з інвалідністю розуміють, що вони відрізняються від своїх однолітків і часто соромляться відвідувати громадські місця. Дана послуга попередить від домашньої ізоляції сім’ю та дитину, життя стане змістовнішим, діти не замкнуться сам на сам зі своїми страхами, відчуженням та не розумінням з боку суспільства.
Разом з працюючим персоналом та волонтерами підлітки та молодь будуть вчитися дружити, ходити в соціальні вилазки, отримають психологічну допомогу, корекцію психологічного стану та поведінки в повсякденному житті, будуть зайняті в гуртках за інтересами, а батьки матимуть передишку для особистих справ та відпочинку.
